ТЕМА
Вікові особливості м'язової системи штовхальників ядра
ЗМІСТ
Загальні відомості про віковий розвиток людини
Вікові особливості м'язової системи штовхальників ядра
Список використаної літератури
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО Віковий розвиток ЛЮДИНИ
Організм здорової людини має високу опірність до впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища, в тому числі і до хвороботворних мікроорганізмів. Крім того, органи нашого тіла мають великий запас міцності - величезний функціональний резерв, який організм використовує у різних важких ситуаціях для захисту від пошкодження і підтримання нормальних умов життєдіяльності, тобто для збереження здоров'я. Відомий вчений Н.М. Амосов вважає, що кількість здоров'я можна визначити як суму «резервних потужностей» основних систем організму. Відхилення від норми здоров'я відбуваються у тому випадку, коли природні захисно-пристосувальні реакції організму недостатньо активні і тому його стійкість до будь-яких ушкоджує впливам знижена. Характер ж захворювання та його локалізація (чи постраждають при цьому бруньки, серце, мозок або шлунково-кишковий тракт) значною мірою визначається конкретними особливостями даного організму.
Таким чином, природно-захисні реакції є одним із самих головних умов існування життя на землі. Вони лежать в основі пристосування - здатності живих органів зберігати і вдосконалювати свою структуру та функції при різних змінах зовнішнього і внутрішнього середовища. Захисно-пристосувальні реакції можуть бути специфічними та неспецифічними. Специфічні - це імунітет, що виробляється організмом на певну інфекцію. Наприклад - імунітет після перенесених захворювань - кір, віспа і т.д.
Неспецифічна опірність - загальна біологічна властивість для всього живого на землі, але у людини ця реакція (неспецифічна) шляхом цілеспрямованого вольового зміцнення, тобто тренування, може необмежено вдосконалюватись. І основну роль в цьому відіграють фізичні вправи, які сприяють підвищенню опірності організму до несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Під розвитком організму розуміють 3 основних процесу:
1. Зріст - збільшення числа клітин (у кістках, легенях і інших органах) або збільшення розмірів клітин (в м'язах і нервової тканини), тобто кількісний процес;
2. Диференціювання органів і тканин;
3. Формоутворення, тобто якісні зміни. Ці процеси взаємозалежні.
Основними закономірностями вікового розвитку є періодизація і гетерохронность.
Весь життєвий цикл (після народження людини) ділиться на окремі вікові періоди, тобто відрізки часу онтогенезу, кожен з яких характеризується своїми специфічними особливостями організму - функціональними, біохімічними, морфологічними та психологічними.
Вікова періодизація заснована на комплексі ознак: розміри тіла і окремих органів, їх маса, окостеніння кістяка (кістковий вік), прорізування зубів (зубний вік), розвиток залоз внутрішньої секреції, ступінь статевого дозрівання, розвиток м'язової сили тощо
З урахуванням кількісних і якісних змін в організмі розрізняють наступні вікові періоди:
1-10 днів - новонароджений;
10 днів-1 рік - грудний вік;
1-3 роки - раннє дитинство;
4-7 років - перше дитинство;
8-12 років М і 8-11 років Д - друге дитинство;
13-16 років М і 12-15 Д - підлітки;
17-21 рік - юнаки та дівчата 16-20 - юнацький;
22-35 перше зрілий;
35-60 М і 35-55 Ж - другий зрілий;
60-74 - літній;
75-90 - старечий;
90 і більш-довгожителі.
У зв'язку зі шкільним навчанням виділяють дошкільний вік (до 6-7), молодший шкільний (до 9-10), середній (до13-14); старший вік (до 17).
Особливо відзначають період статевого дозрівання (перехідний або пубертатний період). У цей період відбувається суттєва гормональна перебудова в організмі, розвиток вторинних статевих ознак, погіршення умовно-рефлекторної діяльності, рухових навичок, зростає стомлення, відзначається неврівноваженість емоційних реакцій і поведінки.
Гетерохронність (грец. гете - інший, хронос - час), тобто нерівномірність і різночасність росту і розвитку.
У ході онтогенезу спостерігаються певні періоди формування окремих функцій і органів, прискорення і уповільнення їхнього зростання. Періоди прискорення розвитку різних функцій не збігаються.
Стрибкоподібні моменти розвитку цілого організму, окремих його органів і тканин називаються критичними. З ними частково збігаються сенситивні періоди (періоди особливої чутливості), які виникають на їх базі та найменше контролюються генетично, тобто є особливо сприйнятливими до впливів зовнішнього середовища, в т.ч. педагогічним і тренерським. Тренувальні дії в сенситивні періоди найбільш ефективні. При цьому виникає найбільш виражене розвиток фізичних якостей - сили, швидкості, витривалості та ін, найкращим чином відбуваються реакції адаптації до фізичних навантажень, в найбільшою мірою розвиваються функціональні резерви організму.
Сенситивні періоди для різних фіз. якостей розвиваються гетерохронно. Сенситивний період розвитку м'язової сили - 14-17 років; розвитку швидкості - 11-14л; витривалості - 15-20л; гнучкості 3-15л; спритності 7-15.
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ штовхач ядра
Динаміка фізичного розвитку та аналіз контрольних показників на етапі початкової спортивної спеціалізації дають можливість визначити два періоди, відповідно до специфіки завдань і віковими особливостями, що мають характерні для них рівні фізичної, технічної та функціональної підготовленості юних штовхальників ядра:
- Період становлення рухових навичок (вік 11-12 років) - початкове навчання техніці фізичних вправ: медико-біологічні показники та їх вплив на розвиток фізичних якостей;
- Період стабілізації рухових навичок (13-15 років) - формування техніки штовхання ядра: показники рівня фізичної, технічної підготовленості та їх взаємозв'язок з функціональною підготовленістю юних атлетів.
У силу вікової варіативності до модельних характеристик фізичного розвитку юних штовхальників ядра відносять, перш за все, ті, які відображають вплив виду спорту на особливості будови тіла та опорно-рухового апарату. У першу чергу, це - весоростовие показники. У цей період особливого значення набуває контроль за фізичними навантаженнями юного організму, що пов'язано з високими темпами статевого дозрівання. Тому, про функціональної підготовленості юних атлетів в цілому можна судити лише на підставі результатів комплексного тестування, яке надає можливість визначати модельні показники юних штовхальників ядра у віці 11-12 років.
Особливе значення надається функціональної підготовленості і фізичного розвитку, що, у свою чергу, впливає на розвиток фізичної підготовленості юних атлетів. У результаті проведених досліджень, як приклад, у табл. 1. наведено математико-прогностичні модельні характеристики показників фізичного розвитку, функціональної підготовленості та фізичної підготовленості для 12-річних юних штовхальників ядра на етапі початкової спортивної спеціалізації.
Другий період (вік 13-15 років) - період стабілізації рухових навичок (формування техніки штовхання ядра), визначається активним розвитком фізичних якостей і спеціальної роботою на удосконалення рухових навичок, спеціальними фізичними якостями, необхідними для участі в змаганнях.
Таблиця 1. Математико-прогностичні модельні показники 12-річних юних штовхальників ядра на етапі початкової спортивної спеціалізації
Показники | Дівчата | Юнаки | ||||||
Х ± δ | низькі | середні | високі | Х ± δ | низькі | середні | високі | |
Довжина тіла, см | 161,8 ± 10,7 | 151,1 | 161,8 | 172,5 | 170,3 ± 5,1 | 165,2 | 170,3 | 175,4 |
Маса тіла, кг | 60,4 ± 11 | 49,4 | 60,4 | 71,4 | 72 ± 11,7 | 60,3 | 72 | 83,7 |
Динамометрія правої кисті | ||||||||